Практичний психолог
Тарасенко Катерина Василіївна
Освіта: вища спеціальна
Стаж роботи: 37 років
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії
Як не піддаватися паніці під час епідемії !!!!!!!!!!!
Чому виникає паніка і як не піддатися їй?
Паніка виникає, коли людина відчуває загрозу для себе, і тоді в неї просинаються стародавні інстинкти, які допомагають виживати..
Під час паніки людина часто веде себе ірраціонально, тому що це пов’язано з виживанням. У людини з’являється багато енергії, тому що це необхідно для виживання. Але організм зменьшує затрати на розумну діяльність, і тому люди можуть здійснювати ірраціональні вчинки. Такі, як наприклад, скупка туалетного паперу. Масові покупки туалетного паперу можна було б пояснити нашим радянським минулим, коли цей товар був у дефіциті, однак така ж картина спостерігається і в європейських країнах. Тому даний факт — просто приклад масової ірраціональної поведінки.
Паніка примушує людей вести себе, як оточення, і якщо оточення починає вести себе ірраціонально, то вони теж копіюють цю поведінку.
Людина — соціальна істота, і тому у випадку загрози люди починають підкорятися законам більшості. Це трапляється тому, що стародавні інстинкти нам говорять, що у стаді легше вижити. Тому якщо під час паніки деяка група почне скупати не папір, а, наприклад, зубні щітки та дрова, то усі інші теж почнуть це робити. Тому що закони більшості — це основа виживання.
Паніці піддаються у першу чергу люди з низьким рівнем занятості.
Щоб не піддаватися паніці, треба мати занятість та відповідальність, від якої не можна відволікатись. Треба ходити на роботу, робити зарядку, телефонувати батькам та займатися дітьми. Іншими словами, робити все те, що ви робите завжди. Коли є відповідальність, то паніка відступає.
Також тим людям, які вимушено знаходяться вдома у зв’язку з карантином, раджу знайти заняття, яке допоможе відволіктися від ситуації — наприклад, праця на дому, волонтерство чи інші соціально значимі проєкти.
Найголовніше — не приймати поспішних рішень. А якщо рішення прийнято, то не поспішати його відразу реалізовувати. Якщо у вас виникає бажання терміново купити ще кілька кілограмів гречки — почекайте годину, а краще день-два.
"Музейна статуя"Завмираємо в позі статуї й непомітно змінюємось!Діти збираються в одній кімнаті під назвою «музей». Одна дитина стає ведучим, виходить із кімнати, рахує до двадцяти й повертається.
Гра на уважність.Одна людина ховає певний предмет, а решта гравців виходять в іншу кімнату.Той, хто ховає, бере шматочок тканини й ховає його в кімнаті так, щоб її маленький фрагмент залишався на видному місці, визирав звідки-небудь.
Це кумедна гра, кінець якої непередбачуваний.Спочатку діти сідають на підлогу в коло.Перший гравець придумує яке-небудь випадкове слово, наприклад, «олівець».Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього. Другий гравець повинен придумати інше слово, пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «точилка». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч. Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово. Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов'язаних з ним слів, які придумали учасники.
Цікава швидка гра з автомобілями й гонками. Діти сідають у коло на підлозі. Вибирають одного гравця, який починає гру. Початковий гравець вимовляє слово «Віраж» сусіду праворуч або ліворуч.Той у свою чергу вимовляє слово «Віраж» своєму сусіду праворуч або ліворуч. Крім того, гравець може негайно видати звук, з яким гальмує машина. У цьому випадку черга повертається до попереднього учасника. Гра просувається вперед і назад, доки черга не дійде до всіх учасників. Правило гри передбачає, що всі звуки учасники видають зі щільно зімкнутими губами. У разі, якщо гравець розімкнув губи й показав зуби, він виходить із гри.
Кращі дитячі ігри для приміщень
Розважте малюків запропонованими захоплюючими та цікавими іграми, призначеними для закритих приміщень, і ваші діти годинами не захочуть виходити з дому.
"Музейна статуя"Завмираємо в позі статуї й непомітно змінюємось!Діти збираються в одній кімнаті під назвою «музей». Одна дитина стає ведучим, виходить із кімнати, рахує до двадцяти й повертається.
Абракадабра"
Гра на уважність.Одна людина ховає певний предмет, а решта гравців виходять в іншу кімнату.Той, хто ховає, бере шматочок тканини й ховає його в кімнаті так, щоб її маленький фрагмент залишався на видному місці, визирав звідки-небудь.
"Як змінилося слово?"
Це кумедна гра, кінець якої непередбачуваний.Спочатку діти сідають на підлогу в коло.Перший гравець придумує яке-небудь випадкове слово, наприклад, «олівець».Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього. Другий гравець повинен придумати інше слово, пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «точилка». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч. Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово. Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов'язаних з ним слів, які придумали учасники.
"Віраж"
Цікава швидка гра з автомобілями й гонками. Діти сідають у коло на підлозі. Вибирають одного гравця, який починає гру. Початковий гравець вимовляє слово «Віраж» сусіду праворуч або ліворуч.Той у свою чергу вимовляє слово «Віраж» своєму сусіду праворуч або ліворуч. Крім того, гравець може негайно видати звук, з яким гальмує машина. У цьому випадку черга повертається до попереднього учасника. Гра просувається вперед і назад, доки черга не дійде до всіх учасників. Правило гри передбачає, що всі звуки учасники видають зі щільно зімкнутими губами. У разі, якщо гравець розімкнув губи й показав зуби, він виходить із гри.
"Легко, легше не буває"
У цій легкій грі треба лише плескати в долоні! Перед тим як розпочати цю гру, приберіть усі перешкоди з підлоги в кімнаті.Одна дитина призначається «слухачем» і виходить на середину кімнати із зав'язаними очима. Інший гравець називається «рахівником» і сидить з ручкою й аркушем паперу. Ще один учасник проходить у будь-яку частину кімнати і плескає в долоні.«Слухач» слухає хлопки та вказує напрямок, звідки вони донеслись. Якщо «слухач» вказує неправильний напрямок, «рахівник» ставить на аркуші паперу знак «Х» навпроти його імені. Якщо «слухач» указує потрібний напрямок, «рахівник» на аркуші паперу ставить «галочку» навпроти його імені. Гравець, який плескає, має десять спроб і виконує хлопки в долоні в різних частинах кімнати. Потім гра стає складнішою.Тепер «слухач» намагається визначити напрямок оплесків не тільки із зав'язаними очима, а й закривши рукою одне вухо.Кожний учасник повинен побувати в ролі «слухача», «рахівника» й того, хто плескає.
"Кольорова кімната"
Ваші діти в цій веселій грі знайдуть у приміщенні всі кольори веселки.Усі діти стають у коло, а один учасник – ведучий стає в центр кола.Ведучий в центрі кола називає будь-який колір на свій розсуд.Решта гравців, які стоять у колі, розбігаються по всій кімнаті. Їх завдання швидше за всіх знайти в кімнаті предмет такого ж кольору, який загадав ведучий Перемагає той учасник, який швидше за всіх знайде предмет потрібного кольору. Він стає ведучим у наступному турі.
"Полювання на скарби"
Діти шукають скарб безпосередньо в кімнаті! Одна дитина ховає скарб, який інші повинні знайти. Скарб не повинен бути занадто маленького розміру, адже його важливо знайти. З іншого боку, скарб не повинен бути занадто великим, щоб його пошуки потребували певних зусиль. Учасник, який ховає скарб, повинен намалювати на папері карту дому та відзначити буквою «Х» ту частину, де заховано скарб. Решта гравців вирушають на пошуки кладу з допомогою карти. Щоби було ще веселіше, нехай карта буде в учасника, який заховав скарб, і той, хто захоче звіритися з картою, повинен буде для цього повернутись до початку маршруту. Учасник, який знайде скарб швидше за всіх, ховає його в наступному раунді.
"Знайди кісточку"
Для цієї гри дітям знадобиться іграшкова собача кістка.Учасник, який починає гру, сідає на стілець із зав'язаними очима.Усі інші гравці сідають у ряд позаду нього.Одного гравця вибирають ведучим. Він каже: «Собачка, собачка, де твоя кісточка?».При цьому один з учасників виходить з ряду, бере кісточку у гравця із зав'язаними очима й ховає її в будь-якому місці кімнати.Учасник із зав'язаними очима знімає пов'язку й шукає кісточку. Якщо дитина не може знайти кістку, вона намагається вгадати гравця, який взяв її. Якщо учасник угадав того, хто взяв у нього кістку, то вони міняються місцями: той, хто сховав кістку, сідає на стілець із зав'язаними очима, а його опонент переходить у ряд до інших учасників. Якщо учасник не вгадав, хто взяв у нього кістку, він виходить із гри, а інші продовжують без нього.
"Качка й гусак"
У цій веселій грі ваша дитина навчиться швидко бігати й реагувати. Діти всі, крім одного, сідають у коло обличчям до центра зі схрещеними ногами.Гравець, який не сидить у колі, називається «гусак».«Гусак» ходить по колу й торкається рукою голови кожного учасника, кажучи при цьому слово «качка». У будь-який момент «гусак» може торкнутися чергового учасника і сказати слово «гусак», а не «качка».При цьому той, кого щойно назвали «гусаком», піднімається й біжить за старим «гусаком». Завдання старого «гусака» – пробігти по колу, щоб його не наздогнав новий «гусак», і зайняти його місце в колі. Якщо все-таки новий «гусак» наздогнав старого, перш ніж той оббіг коло і зайняв порожнє місце, новий «гусак» сідає на своє колишнє місце, а старий продовжує водити. Якщо новий «гусак» не наздогнав старого, водить новий «гусак».
"Гомінкий дзвіночок"
У цій грі діти відчують всю принадність дзвону дзвіночка. Для гри дітям знадобиться іграшковий дзвіночок або що-небудь подібне.Один з дітей стає «охоронцем дзвіночка». Цей учасник ховає дзвіночок від інших. Усі інші гравці будуть «шукачами дзвіночка». Їх завдання – знайти захований дзвіночок. «Шукачі дзвіночка» виходять з кімнати, а «охоронець дзвіночка» ретельно ховає його, після чого «шукачі дзвіночка» повертаються й беруться до пошуку. Учасник, який першим знаходить дзвіночок, дзвонить у нього, щоби повідомити про свою перемогу, і стає «охоронцем дзвіночка» у наступному раунді. Якщо ніхто не може знайти дзвіночок, «охоронець дзвіночка» показує місцt схованки, і гра починається спочатку.
"Леви, які сплять"
Цікава гра для найменших левенят! Виберіть двох дітей в якості мисливців, а інші будуть левами.Леви повинні прикидатися сплячими, а мисливці намагаються розсмішити левів, не торкаючись. Леви, які засміялися, стають мисливцями. Гра продовжується доти, доки не залишиться один лев, якого оголошують переможцем.
Шановні батьки!
Пропоную виконати з дітьми наступні завдання під час карантину!
Гра "Четвертий зайвий"
МЕТА: Закріплювати знання про предмети; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас дітей; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.
Хід гри: діти розглядають картки, називають предмети, які на них зображені. На кожному малюнку діти знаходять зайвий предмет, аргументуючи свій вибір.
Вправа "Повтори за зразком"
Уміння повторювати, відтворювати послідовності за зразком - важлива навичка, необхідна для навчання дітей. Пропонуємо вам викачати і роздрукувати набір карток для зайняття з дитиною "Повтори за зразком". У наборі є картинки, на яких зображені різноколірні фігури в ряд і окремі картки з цими фігурами. Дитині необхідно повторити послідовність і збудувати ряд з фігур за зразком.Ви можете розпочати з двох фігур, потім ускладнити завдання і збирати ряди з 4 - 5 елементів. Крім того, можна потренувати пам'ять, вибудовувавши послідовності по пам'яті(покажіть дитині картинку на декілька секунд, переверніть її і попросіть повторити ряд).
Щоб підготувати гру, викачайте файл і роздрукуйте, наклейте на картон, розріжте по лініям.
Вправа "Запам’ятай 10 слів"
(варіант тесту З.М. Істоміної)Тест призначений для діагностики слухової вербальної пам’яті.
Матеріал: 10 слів, не пов’язаних одне з одним за змістом.
Слова до тесту: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина, ворона, молоток.
Добираючи слова самостійно, потрібно слідкувати за тим, щоб слова називали знайомі дітям предмети, не були пов’язані за змістом, були односкладові чи двоскладові.
Слова слід вимовляти не поспішаючи, в одному темпі. Після того як ви голосно і виразно прочитали слово, зробіть паузу на 1- 2 секунди і лише після неї вимовте наступне слово, зробіть паузу на 1- 2 секунди і лише після неї вимовте наступне слово. Зверніть увагу, як дитина слухає слова, чи намагається їх запам’ятати, як часто відволікається. Не варто у цю хвилину робити їй зауваження. Після проведення тесту результати спостережень можуть допомогти вам проаналізувати, що перешкоджало, а що допомагало дитині під час запам’ятовування слів.
Повторне тестування бажано проводити не раніше, ніж через 2 - 3 місяці. Відповіді дитини фіксуйте в протоколі.
Інструкція дитині:
Послухай уважно слова, які я прочитаю, і постарайся їх запам’ятати. Після того, як закінчу їх читати, ти назвеш ті слова, які запам’ятала.
Оцінювання результатів
Показник для реєстрації: кількість правильно відтворених слів (незалежно від їх послідовності). За кожне правильно відтворене слово нараховується 1 бал. Максимальний результат - 10 балів.
Високий рівень - 6 - 10 балів.
Середній рівень - 4 - 5 балів.
Низький рівень - 1 - 3 бали.
Гра "Скажи навпаки"
Мета. Закріплення в словнику дітей протилежних ознак предметів або слів-антонімів.
Опис. Гра проводиться після попередньої роботи з картинками і засвоєння дітьми таких слів, як «однаковий», «схожий», «різний», «протилежний».
По картинках: Ріка широка, а струмочок вузький. Ведмідь великий, а ведмежа маленьке. Дідусь старий, а хлопець молодий.
Дорослий, кидаючи м'яч дитині, виголошує один прикметник, а дитина, повертаючи м'яч, називає інше — з протилежним значенням.
Іменники: північ - південь; схід - захід; зима - літо; грязь - чистота; світло - темно; жара – холод; добро – зло; користь – шкода; багач – бідняк; друг – ворог; радість – смуток та інше.
Дієслова: гасити – запалювати; гріти – охолоджувати; допомагати - заважати; лягати – вставати; сміятися – плакати; говорити – мовчати; робити – байдикувати; мерзнути – грітися; засинати – пробуджуватися; викопувати – закопувати; бруднити – очищати; витирати – мочити та інше.
Прикметники: важкий - легкий; жорсткий - м'який; здоровий – хворий; білий – чорний; високий – низький; гіркий – солодкий; корисний - шкідливий; веселий – сумний; гострий – тупий; гладкий – шорсткий; глибокий – дрібний; гарячий – холодний; мокрий – сухий; яскравий - тьмяний; тонкий – товстий; широкий – вузький; новий – старий; близький – далекий; великий – маленький; частий – рідкий; розумний – дурний; легкий – важкий та інше.
По картинках: Ріка широка, а струмочок вузький. Ведмідь великий, а ведмежа маленьке. Дідусь старий, а хлопець молодий.
Дорослий, кидаючи м'яч дитині, виголошує один прикметник, а дитина, повертаючи м'яч, називає інше — з протилежним значенням.
Іменники: північ - південь; схід - захід; зима - літо; грязь - чистота; світло - темно; жара – холод; добро – зло; користь – шкода; багач – бідняк; друг – ворог; радість – смуток та інше.
Дієслова: гасити – запалювати; гріти – охолоджувати; допомагати - заважати; лягати – вставати; сміятися – плакати; говорити – мовчати; робити – байдикувати; мерзнути – грітися; засинати – пробуджуватися; викопувати – закопувати; бруднити – очищати; витирати – мочити та інше.
Прикметники: важкий - легкий; жорсткий - м'який; здоровий – хворий; білий – чорний; високий – низький; гіркий – солодкий; корисний - шкідливий; веселий – сумний; гострий – тупий; гладкий – шорсткий; глибокий – дрібний; гарячий – холодний; мокрий – сухий; яскравий - тьмяний; тонкий – товстий; широкий – вузький; новий – старий; близький – далекий; великий – маленький; частий – рідкий; розумний – дурний; легкий – важкий та інше.
Ускладнення. Можна запропонувати дітям додати іменник. Наприклад: Гострий ніж. Ясний день. Глибоке озеро.
"Розиток дрібної моторики руки "
"Розвиток соціальних навичок дітей"
Вашій дитині важко знаходити спільну мову з однолітками? Вона не може розуміти емоції за невербальними сигналами? Спробуйте розвинути в неї відсутні навички за допомогою ігор.
Дослідження показують, що більш товариські діти показують кращу успішність, ніж їх замкнуті однолітки. Але як навчити дитину спілкуватися? Найкраще це робити за допомогою веселих ігор та вправ.
Пропонуємо десять веселих ігор, які допоможуть дитині розвинути навички спілкування.
Гра № 1. Презентація. Ця гра, безумовно, сподобається дитині. Запропонуйте їй виступити перед бабусею і дідусем. Вона може продемонструвати їм свої вироби або прочитати вірші. Чим швидше вона навчиться вільно говорити на публіку, тим краще. Це допоможе їй упоратися зі страхом публічних виступів, який часто зустрічається в дітей.
Гра № 2. Що відбувається на картинці? Гра добре розвиває комунікативні навички дитини. Запропонуйте їй у деталях описати, що вона бачить на зображенні: кольори, людей, дії тощо. Старші діти можуть уявити, що відбувалося до цього, що станеться далі. Дана гра розвиває уяву й логічне мислення дитини.
Гра № 3. Закінчіть історію. Почніть історію й запропонуйте дитині її закінчити. Якщо вона ще маленька, розкажіть лічилку, запропонуйте придумати інше її закінчення. Дана гра добре розвиває словниковий запас дитини.
Гра № 4. Імпровізація. Напишіть на аркушах паперу кілька тем, які цікавлять дитину. Покладіть їх у коробку. Запропонуйте їй узяти одну записку й кілька хвилин говорити на дану тему. Згодом малюк навчиться говорити на більш складні теми.
Гра № 5. Придумай історію. Дитина любить придумувати історії більше, ніж слухати. Перед початком гри розкажіть їй коротко зміст будь-якої книги. Потім покажіть дитині кілька ілюстрацій з книги. Запропонуйте їй розташувати картинки підряд. Коли вона зробить це, попросіть розповісти історію за картинками.
Гра № 6. Емоційні шаради. Напишіть на картках назви емоцій: щастя, смуток, злість, нудьга, страх та інші. Запропонуйте дитині взяти картку й, не кажучи ні слова, зобразити емоцію. Ця гра особливо корисна для дітей, які погано розпізнають емоції за виразом обличчя.
Гра № 7. Зміна лідера. Гра вчить дітей звертати увагу на невербальні сигнали. Одна дитина грає роль лідера, стає в центр кола. Вона робить якусь просту дію, наприклад, плескає в долоні або тупотить ногою. У той же час вона зображує якусь емоцію: посміхається, хмуриться тощо. Усі в колі повинні повторити дії лідера. Потім лідер повинен знайти собі заміну й подати знак: підморгнути або кивнути. Лідер змінюється, і тепер усі повинні повторити дії нового лідера.
Гра № 8. Телефон. Це класична гра на комунікацію. Діти стають у коло. Перший гравець пошепки вимовляє фразу на вухо другому. Почута фраза передається по ланцюжку. Після цього перший гравець вимовляє фразу, яку він передав другому, а останній – почуту фразу. Найчастіше ці фрази відрізняються одна від однієї.
Гра № 9. Двадцять запитань. Ця гра вчить дитину ставити прямі запитання. Гравці сідають у коло, один сідає в центрі кола. Хто сидить у центрі, повинен загадати людину, місце або предмет, а решта гравців – вгадати його. Гравці можуть поставити дитині, що в центрі кола, 20 запитань, на які можна відповісти «так» або «ні». Якщо після 20 запитань ніхто не зможе вгадати задуманий предмет, дитина в центрі кола вважається переможцем.
Гра № 10. Угадай предмет. У цю гру грають від 5 до 7 осіб. Одному гравцеві зав'язують очі, він стає в кутку. Виберіть предмет, який необхідно вгадати. Решта гравців повинні по черзі називати ознаки цього предмета. Гравець із зав'язаними очима при цьому може ставити запитання. Ця гра вчить дитину описувати предмети.
Ігри на комунікацію – ефективний спосіб навчити дитину чітко й лаконічно висловлювати свої думки. Подібні ігри також добре допомагають зміцнити зв'язок з дитиною.
"Готовність дитини до школи"
Як відомо, зі вступом до школи змінюється структура діяльності дитини – знижується питома вага гри, усе більшого значення набувають уміння, пов’язані з цілеспрямованою діяльністю. Ідеться передусім про здатність приймати учбове завдання, здійснювати необхідні мислительні операції та практичні дії, контролювати та регулювати їх, досягати певного результату, адекватно його оцінювати. Оскільки становлення навчальної діяльності відбувається в дошкільному віці, важливо напередодні вступу дитини до школи формувати в неї уміння свідомо приймати учбове завдання, виділяти спосіб дії, пов’язувати його з якістю досягнутого результату, цілеспрямовано діяти, виробляти самооцінні судження щодо результату.На думку науковців, висновок про готовність дитини 6 – 7 років до школи можна робити на основі вивчення таких компонентів готовності:– психофізіологічн
Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження дітей є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.
Батькам доцільно знати способи зняття
психічного напруження в дітей.
1. Глибоке дихання
Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше, до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись хворобливості та хвилювання.
2. Фізичні навантаження
Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.
3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.
4. Живопис
Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.
5. Художнє слово
Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.
6. Театр
Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.
7. Позитивні емоції
З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.
8. Музика
Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.
9. Спілкування з природою
Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.
10. Гра
Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це діяльність, без якої дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому батькам учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися. Чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку.
Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.
«Магічні» слова батьків для спілкування з дитиною
^ Я тебе люблю. Дитина має вірити в те, що люблять її саму, а не «за щось». Ніколи не пов'язуйте свою любов до дитини з певними умовами або з тим, що дитина робить: «Спочатку прибери в кімнаті, а потім я обійму тебе.», «Ти мені збрехав, тепер я тебе не люблю!» тощо. Дитині буде більш зрозуміло, якщо ви запевните її в своїй любові, а потім вкажете на проступок: «Я дуже тебе люблю, але мене дуже засмучує, що ти ображаєш братика».
^ Я радий(-а), що ти в мене є. Дитина дошкільного віку, вірить, що може впливати на навколишній світ. Саме тому вона часто вважає себе відповідальною за те, що відбувається навколо, наприклад, за родинні негаразди, непорозуміння, сварки тощо. За таких умов їй потрібно ще більше впевненості в тому, що ви щасливі тому, що вона у вас є. У жодному разі не висловлюйтеся на кшталт: «Це все через тебе!», «Якби ж тебе не було взагалі...». Адже навіть якщо ви одразу попросите вибачення за ці слова, і дитина вам щиро пробачить, вони все одно назавжди залишать відбиток в її серці.
^ Я тебе розумію. Для дитини велике горе, коли вона загубила улюблену іграшку чи посварилася з другом. У такому разі ваш син чи донька потребує співчуття і втіхи. «Підбадьорювання» типу: «Це ж усього лише іграшка (дрібничка)!» або «Навіщо тобі той ображайко?!», дитина не розуміє.
^ Ти все зможеш. Дітям завжди потрібні заохочення і схвалення. Вислови «Добре зробив!», «Я впевнений, ти впораєшся!», «Ми тобою пишаємося!» тощо надихають дитину. Натомість ярлики на кшталт: «плакса», «тюхтій», «невдаха» або «Не вмієш за себе постояти!» — підґрунтя для комплексів. Також поширеною помилкою надто турботливих батьків є допомога і захист своєї дитини під час будь-яких негараздів. Навіть запевняючи дитину в тому, що вона доросла і самостійна, такі батьки замість неї «розбираються» з її кривдниками, часто не шукаючи причин конфлікту; контролюють взаємини з її друзями, а також успіхи у навчанні. Однак, щоб уміти пристосуватися до життя, дитина має вчитися самостійно розв'язувати свої проблеми. Тому завдання батьків — пояснити, направити, порадити, як знайти вихід з тієї чи тієї ситуації, але не робити це замість дитини. Ви надасте дитині моральну опору, якщо зміните фразу «Ліпше я це зроблю!» на «Спробуй іще раз, я впевнений, що у тебе все вийде».
^ Я тобі довіряю. Дитина з великим запалом прагне виправдати наданий їй кредит довіри. Не зважайте, якщо у неї не все виходить, ліпше похваліть за спробу зробити щось правильно. Наступного разу ваш син чи донька уникатиме попередніх помилок. Якщо ж дитина постійно чує вислови на зразок: «На тебе не можна покластися...», «Із тобою ніколи не знаєш...», — не дивуйтеся, якщо вона замкнеться в собі або робитиме все навпаки, бо ж від неї все одно нічого іншого не очікують. Дитина, якій щиро та розумно довіряють у сім'ї, не виросте жорстокою чи грубою, а також не переступатиме визначених суспільством меж.
^ Ми завжди з тобою. Упевненість дитини в тому, що батьки їй завжди прийдуть на допомогу, дасть змогу багато що подолати.
Шановні батьки!
Дитина виростає щасливою і впевненою в собі, коли відчуває вашу підтримку. Адже їй важливо постійно отримувати позитивні «послання» від близьких дорослих. Не забувайте поєднувати «магічні слова» з відповідними вчинками, і ваша дитина буде щасливою
Шановні батьки!
Дитина виростає щасливою і впевненою в собі, коли відчуває вашу підтримку. Адже їй важливо постійно отримувати позитивні «послання» від близьких дорослих. Не забувайте поєднувати «магічні слова» з відповідними вчинками, і ваша дитина буде щасливою
Важливою складовою гармонійного розвитку дитини є стимулювання психічних процесів: мислення, уяви та створення емоційно комфортної атмосфери, формування навичок позитивної комунікації. Одним із засобів активізації навчальної діяльності є розвивальні ігрові вправи з практичним психологом.
Секрети виховання.
ПОРАДИ НА КОЖНИЙ ДЕНЬ
Кажіть своїй дитині:
1. Я люблю тебе.
2. Люблю тебе, не дивлячись ні на що.
3. Я люблю тебе, навіть коли ти сердишся на мене.
4. Я люблю тебе, навіть коли я злюся на тебе.
5. Я люблю тебе, навіть коли ти далеко від мене. Моя любов завжди з тобою.
6. Якби я могла вибрати будь-яку дитину на Землі, я б все одно вибрала тебе.
7. Люблю тебе як до місяця, навколо зірок і назад.
8. Спасибі.
9. Мені сподобалося сьогодні з тобою гратися.
10. Мій улюблений спогад за день, коли ми з тобою * ______ * (що ви
робили разом).
Розповідайте:
11. Історію їх народження .
12. Про те, як вони були маленькі.
13. Історію про те, як ви вибирали їм імена.
14. Про себе в їхньому віці.
15. Про те, як зустрілися їхні бабусі та дідусі.
16. Які ваші улюблені кольори.
17. Що іноді вам теж складно.
18. Що коли ви тримаєте їх за руку і стискаєте її 3 рази, це секретний код,
який означає - * люблю тебе *.
19. Який у вас план.
20. Чим ви зараз займаєтеся.
Слухайте:
21. Вашу дитину в транспорті.
22. Що ваша дитина розповідає про свої іграшки, і подумайте, наскільки це
для нього важливо.
23. Питання, в яких ваша дитина дійсно потребує вашої допомоги.
24. На одну секунду довше, ніж дозволяє ваше терпіння.
25. Почуття, які стоять за словами вашої дитини.
Запитуйте:
26. Чому ти думаєш це сталося?
27. Як думаєш, що буде якщо _____?
28. Як нам це з'ясувати?
29. Про що ти думаєш?
30. Який в тебе найприємніший спогад за день?
31. Як думаєш, яке * він * на смак?
Показуйте:
32. Як зробити щось, замість того, щоб забороняти це робити.
33. Як свистіти в травинки.
34. Як тасувати карти, зробити віяло (будиночок).
35. Як різати їжу.
36. Як складати білизну.
37. Як шукати інформацію, коли ви не знаєте відповіді.
38. Прихильність до вашої дружини ( чоловіка).
38. Що піклуватися про себе (доглядати за собою) дуже важливо.
Виділіть час:
39. Щоб поспостерігати за будівельними майданчиками.
40. Щоб подивитися на птахів.
41. Щоб ваша дитина допомогла вам готувати.
42. Ходити в якісь місця разом.
43. Копатися разом в бруді.
44. Щоб виконувати завдання в темпі вашої дитини.
45. Щоб просто посидіти з вашою дитиною, поки він грає.
Порадуйте свою дитину:
46. Зробіть сюрприз і приберіть в його кімнаті.
47. Покладіть шоколад в млинці.
48. Викладіть їжу або закуску у формі смайлика.
49. Зробіть якісь звукові ефекти, коли допомагаєте їй щось зробити.
50. Грайте з ними на підлозі.
Відпускайте:
51. Почуття провини.
52. Ваші думки про те, як повинно було бути.
53. Вашу потребу бути правим.
Віддавайте:
54. Дивіться на вашу дитину добрими очима.
55. Посміхайтеся, коли ваша дитина заходить в кімнату.
56. Відповідайте взаємністю, коли ваша дитина вас торкається.
57. Налаштуйте контакт, перш ніж щось говорити (виправляти), щоб ваша
дитина дійсно вас почула.
Будь правдивий навіть до дитини: виконуй обіцянку, інакше привчиш її до неправди.
Лев ТОЛСТОЙ
Поради батькам щодо спілкування і
виховання проблемної дитини.
1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного і психічного стану. В такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.
3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.
4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.
5. Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості
6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.
7. Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.
8.Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.
9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.
10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.
