Сторінка соціального педагога


Педагог соціальний 

Маричева Олена Володимирівна


Арт-релакс. Кольорове коло (Кольори компаньони).

Арт-релакс - інтуітивне (правопівкульне) малювання

Аплікація "Магія кольорового кола"

Ліплення "Кулька, жгутик"













ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ СПРАВЕДЛИВОСТІ

УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА ПО ЗДО №35 

ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ НЕВІДКЛАДНИХ ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ У ВИПАДКАХ ВИЯВЛЕННЯ ФАКТІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ТА/АБО ОТРИМАННЯ ЗАЯВ/ПОВІДОМЛЕНЬ ВІД ПОСТРАЖДАЛОЇ ДИТИНИ/ІНШИХ ОСІБ

МАРИЧЕВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА





Тест "Як дізнатися, чи піддаєтеся Ви домашньому насильству?"
Спробуйте дати відповіді “так” чи “ні” на декілька запитань, які стосуються Ваших взаємин у сім’ї:
ТАК
НІ
Ваш партнер кепкує або зневажає людей, яких ви любите?
ТАК
НІ
Чи забороняє Вам партнер спілкуватися із друзями або рідними?
ТАК
НІ
Чи Ви можете сказати, що Вас часто ображає, критикує, принижує Ваш партнер?
ТАК
НІ
Чи мусите Ви отримати дозвіл партнера на вибір свого одягу, рішення, судження?
ТАК
НІ
Чи контролює партнер те, як Ви витрачаєте зароблені Вами кошти?
ТАК
НІ
Чи запевняє Вас партнер у тому, що він мудріший, розумніший, знає краще, ніж Ви, як поводитися у тій чи іншій ситуації?
ТАК
НІ
Чи відчуваєте Ви психологічну залежність від бажань або настроїв Вашого партнера (наприклад, на Вас впливає його поганий настрій, Ви часто підлаштовуєтеся під його бажання)?
ТАК
НІ
Чи було таке, що Ваш партнер завдавав вам фізичного болю (штовхав, давав ляпаса, бив предметами чи рукою/ногою)?
ТАК
НІ
Чи примушував Вас партнер до небажаного для Вас статевого контакту?
ТАК
НІ
Чи Ваш партнер контролює Вашу домашню працю (прибирання, куховаріння, прання тощо), не беручи у цьому участі та роблячи при цьому неприємні критичні зауваження?
ТАК
НІ
Чи обмежує/забороняє Вам партнер навчатися, працювати, займатися улюбленою справою (хоббі)?
ТАК
НІ
Чи погрожує партнер під час сварок піти від Вас, розлучитися з Вами?
ТАК
НІ
Чи Ваш партнер підвищує голос, демонструє погрозу через вираз обличчя та поставу, щоб налякати Вас або показати, що він втрачає контроль над собою?
ТАК
НІ
Чи демонструє партнер байдужість, нарікає або висміює Вас, коли Ви плачете, хвилюєтеся або просите його підтримки?
ТАК
НІ
Чи було так, що діти або інші родичі втручалися у вашу сварку, побоюючись за її наслідки для Вас?


Якщо на більшість запитань зі списку Ви відповіли “ТАК”, існує велика вірогідність, що Ви страждаєте від домашнього насильства.

Як діяти у ситуації домашнього насильства, або його загрози?

Якщо Ви зазнаєте домашнього насильства або у вашій сім’ї існує загроза його вчинення, підготуйте особистий план безпеки, який допоможе вам у критичній ситуації
Продумайте свої дії у випадку домашнього насильства
Розкажіть про насильство тим, кому Ви довіряєте (друзям, родичам).
Знайдіть таке місце, куди Ви змогли б піти у разі небезпеки.
Ваші заходи безпеки можуть бути такими:
§  Зробіть та заховайте у надійному місці запасні ключі від дому/квартири або машини так, щоб у разі небезпеки ви могли швидко вийти та дістатися безпечного місця.
§  У надійному та завжди доступному для Вас місці заховайте певну суму грошей, важливі номери телефонів, паспорт, необхідні папери (документи дітей, свідоцтва, що підтверджують право володіння майном, медичні картки тощо), а також необхідний одяг та ліки.
§  Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, спробуйте перейти у приміщення, яке можна легко покинути. Намагайтеся триматися ближче до виходу. Уникайте суперечок у кімнатах , де є гострі та ріжучі предмети.
§  Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують шум і крики з Вашого дому/квартири. Коли приїде поліція, спробуйте максимально заспокоїтися та чітко викласти ситуацію, напишіть заяву.
§  Заздалегідь домовтеся з друзями або родичами про можливість надання вам тимчасового притулку в разі небезпеки. Важливо, щоб це були ті люди, які зможуть вас захистити і у яких кривдник одразу не знайде Вас.
§  Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які зможуть надати вам необхідну підтримку (кризовий центр, притулок для жінок, соціальна служба, телефон довіри тощо).
Як поводитися у ситуації домашнього насильства, щоб мінімізувати негативні наслідки:
§  У жодному разі не з’ясовуйте стосунки з кривдником, який перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.
§  У жодному випадку не відповідайте агресією на агресію.
§  Не починайте кричати чи плакати. Говоріть із кривдником чітко. Спробуйте заспокоїтися самі та дайте час заспокоїтися кривднику (вийдіть в іншу кімнату, на вулицю тощо).
§  Лише тоді, коли ваш партнер заспокоївся та готовий адекватно спілкуватися, обговоріть ситуацію. У розмові використовуйте “Я-висловлювання” (говоріть про свої почуття та відчуття, не звинувачуйте та не докоряйте, пропонуйте вихід із ситуації: “Я почуваюся збентежено, коли ти поводишся таким чином”, “Давай ми спробуємо у таких ситуаціях діяти ось так...”
Пам’ятайте: є організації та спеціалісти, які готові вам допомогти, коли ваші життя та здоров’я у небезпеці!

 

Приблизний перелік
організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід
звернутися у випадку домашнього насильства

Організації та установи до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:
  • До територіального органу поліції або за телефоном 102.
  • До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоці.
  • До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
  • До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
  • До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
  • До близької людини.
  • На телефони «Гарячих ліній».
Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»
Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда- Україна»:
0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)
Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.
Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):
116-123 (цілолобово та безкоштовно з мобільних телефонів),
0-800-500-225 та 116-111
Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.
Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:
(044) 255-64-50
Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:
Зателефонувавши зa номером 0 800213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:
  • інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
  • безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • правові консультації;
  • зв ‘язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв ‘язку.



36. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2002 №762 «Про Концепцію Міністерства освіти і науки України щодо профілактики залучення дітей до незаконних форм праці»
38. Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.12.2006 №844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»
40. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 №864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»
41. Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224 «Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах»
43. Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки»
45. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.2010 №912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання»
47. Спільний наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства внутрішніх справ України від 01.06.2012 № 329/409/652/502 «Про взаємодію місцевих органів виконавчої влади з питань здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в прийомних сім`ях та дитячих будинках сімейного типу, соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу»
58. Доручення Прем’єр-Міністра України від 03.02.2003 № 6505 про поліпшення умов утримання дітей-сиріт
59. Доручення Прем’єр-Міністра України від 03.06.2004 № 1743-IV про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних та малозабезпечених сімей
60. Щодо встановлення юридичного статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дотримання їх житлових та майнових прав (доручення ХОДА від 29.03.2007 № 01-24/1827)
61. Міська Комплексна програма «Назустріч дітям» на 2011-2015 р.р.

Рішення

1. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 01.12.2005 №12/2-2 «Про освіту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України №2-3, 2006 р.)
Електронна адреса сайту, де розміщені документи: zakon.rada.gov.ua

Поради "Як адаптуватись до режиму "карантин"

Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків
Чого не варто робити батькам:
  • різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
  • примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
  • в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
  • не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
  • не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.
«Золоті правила» для батьків:
  • слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;
  • пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
  • щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
  • підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
  • розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
  • по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
  • сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
  • дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

Батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера. Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!

                                       





Пам’ятка
«Портрет успішного першокласника»
1.         Бажання йти до школи.
2. Вміти спілкуватись з незнайомими людьми (вчителем).
3.         Скласти розповіді за картинкою не менше ніж з 5 речень. Вживати прикметники, дієслова.
4.         Читати.
5.         Лічити від 1 до 10 і в зворотному порядку.
6.         Користуватись ножицями.
7.         Вміти класифікувати предмети(меблі, посуд, дикі та свійські тварини).
8.         Вміти самостійно одягатися.


 






ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ 
ЗА ВИХОВАННЯ ДИТИНИ
Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
     Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відмова батьків від дитини суперечить моральним засадам суспільства.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Стаття 150 Сімейного кодексу України
1) Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2)Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3) зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4)Батьки зобов'язані поважати дитину.
5) Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6) Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7) Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 166 Кримінального Кодексу України
Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 150 Кримінального Кодексу України
Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Стаття 1178 Цивільного кодексу України

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.








Де можна дізнатися про права дитини
та отримати допомогу

1. Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р.

2. Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.

3. Перші кроки. Посібник для початкового вивчення прав людини.

4. Настільна книга для молоді „Твої права”. Міжнародна ліга прав дітей та молоді. Київ-1999 р.

5. Комітет сприяння захисту прав дитини. м. Київ, 

тел. 296-26-96

6. Всеукраїнський комітет захисту прав людини. м. Київ, пров. Шевченко,13/21-В. к.8, тел.228-87-83

7. Міжнародний Гуманітарний Центр „Розрада”,

тел. 234-83-68

8. Соціальна служба для молоді при Київській державній Адміністрації. Громадська приймальня для молоді (безкоштовні анонімні консультації лікаря, психолога, юриста)-тел.228-85-83

9. „Телефон довіри”, молодіжна лінія-221-08-08

10. Центр взаємодопомоги при ВІЛ/СНІД „Ми з вами”- 

тел. 228-73-85

11. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Адреса: м. Бердянськ, вул. Ульянових, 9. 

Тел. 62-5-91.






Підписатися на: Дописи (Atom)