Дитячий садок

четвер, 16 квітня 2020 р.

Вихователі дітей раннього дошкільного віку
Зубова Валентина Володимирівна та Матвієнко Аліна Олександрівна
пропонують до уваги батьків консультацію на тему:

"Казка в житті дитини"

Казка як елемент культури, передусім її естетичної складової, та як феномен вітчизняної народної етнопедагогіки має неоціненне значення в сучасній педагогічній практиці і є багатогранним матеріалом у становленні естетичної культури, формуванні здібностей і загальному розвитку особистості. Казка — могутній засіб виховання, що відображає ментальність українського народу, «відтворює історичне тло, на якому формувалася і деформувалася національна самосвідомість мас», вводить «в ситуації емоційного співпереживання, виховує естетичний ідеал» (Б. Ступарик).

Будь-яка казка орієнтована на соціально-педагогічний ефект: вона навчає, виховує, попереджає, спонукає до діяльності і навіть лікує. Виховання засобами казки особливо впливає на становлення духовного світу особистості у дошкільному дитинстві. Казка створює умови для формування внутрішньої потреби малят у неперервному вдосконаленні й реалізації своїх можливостей. Навчити дітей глибоко, естетично повноцінно сприймати казку, осмислювати, міркувати над її психологією, філософією, співвідносити почутий (чи самостійно виконаний) текст казки з власними уявленнями і цінностями — головне завдання виховання казкою.

Вічним і невичерпним джерелом народної мудрості називав казки В. Сухомлинський. Він зазначав, що у створених казках, особливо яскраво «виявляються характер народу, обличчя народу, його думи і сподівання, моральні ідеали».

Казка є ефективним засобом розвитку пізнавального інтересу до роботи. Вона для дитини дошкільного віку є чимось реальним, тим, що допомагає їй в доступному обсязі пізнавати дорослий світ почуттів та переживань. Герої казок працюють, тим самим приваблюючи дитячу увагу до основного змісту життя людини — праці. Це продукт дорослої творчості для дітей.

Слід звернути увагу на те, що казка задовольняє головні потреби дітей дошкільного віку. По-перше, казкові герої є самостійними, самодостатніми, а це те, про що мріють малята. Отже, задовольняється одна з головних потреб дітей — бути самостійними.

По-друге, казкові персонажі переборюють будь-які труднощі, найнеймовірніші перешкоди, перемагають найлютіших ворогів (Змія Горинича, Бабу Ягу, Кощія, Зміючку тощо). Отже, задовольняється ще одна загальна потреба дошкільнят, яка в їх уяві надає людині всемогутність, — компетентність.

По-третє, діти постійно прагнуть до активності. А головні герої казок (Котигорошко, Кирило-Кожум'яка, козак Мамалиґа, солдат, Телесик, пан Коцький тощо) перебувають у постійній дії. Будучи під впливом розвитку сюжету казки, діючи у своїх фантазіях разом з казковими персонажами, діти задовольняють свою потребу в активній діяльності.

Результатом виховання дошкільнят засобами казок стає те, що у малят формуються особистісні якості. Це передусім автономність, яка дозволяє дітям, не соромлячись, висловлювати свою думку. Також формуються активність, яка спонукає дітей у колективі до володіння ініціативою та соціальна компетентність, які складаються з компонентів: мотиваційного — потреба у прояві стосовно до інших дітей уваги, співчуття, доброзичливості; когнітивного — пізнання іншої людини, намагання зрозуміти потреби та особливості її характеру; поведінкового — пов'язаного з вибором адекватної ситуації, способів спілкування, поведінки.