Вихователі дітей раннього дошкільного віку
Зубова Валентина Володимирівна та Матвієнко Аліна Олександрівна
пропонують до уваги батьків консультацію на тему:
"Казка в житті дитини"
Казка як елемент культури, передусім її естетичної складової, та як
феномен вітчизняної народної етнопедагогіки має неоціненне значення в
сучасній педагогічній практиці і є багатогранним матеріалом у становленні
естетичної культури, формуванні здібностей і загальному розвитку особистості.
Казка — могутній засіб виховання, що відображає ментальність українського
народу, «відтворює історичне тло, на якому формувалася і деформувалася
національна самосвідомість мас», вводить «в ситуації емоційного
співпереживання, виховує естетичний ідеал» (Б. Ступарик).
Будь-яка казка орієнтована на соціально-педагогічний ефект: вона
навчає, виховує, попереджає, спонукає до діяльності і навіть лікує. Виховання
засобами казки особливо впливає на становлення духовного світу
особистості у дошкільному дитинстві. Казка створює умови для формування
внутрішньої потреби малят у неперервному вдосконаленні й реалізації своїх
можливостей. Навчити дітей глибоко, естетично повноцінно сприймати казку,
осмислювати, міркувати над її психологією, філософією, співвідносити почутий
(чи самостійно виконаний) текст казки з власними уявленнями і цінностями —
головне завдання виховання казкою.
Вічним і невичерпним джерелом народної мудрості називав казки
В. Сухомлинський. Він зазначав, що у створених
казках, особливо яскраво «виявляються характер народу, обличчя народу, його
думи і сподівання, моральні ідеали».
Казка є ефективним засобом розвитку пізнавального інтересу до роботи. Вона
для дитини дошкільного віку є чимось реальним, тим, що допомагає їй в
доступному обсязі пізнавати дорослий світ почуттів та переживань. Герої казок
працюють, тим самим приваблюючи дитячу увагу до основного змісту життя
людини — праці. Це продукт дорослої творчості для дітей.
Слід звернути увагу на те, що казка задовольняє головні потреби дітей
дошкільного віку. По-перше, казкові герої є самостійними, самодостатніми, а
це те, про що мріють малята. Отже, задовольняється одна з головних потреб
дітей — бути самостійними.
По-друге, казкові персонажі переборюють будь-які труднощі,
найнеймовірніші перешкоди, перемагають найлютіших ворогів (Змія Горинича,
Бабу Ягу, Кощія, Зміючку тощо). Отже, задовольняється ще одна загальна
потреба дошкільнят, яка в їх уяві надає людині всемогутність, —
компетентність.
По-третє,
діти постійно прагнуть до активності. А головні герої казок (Котигорошко,
Кирило-Кожум'яка, козак Мамалиґа, солдат, Телесик, пан Коцький тощо)
перебувають у постійній дії. Будучи під впливом розвитку сюжету казки, діючи
у своїх фантазіях разом з казковими персонажами, діти задовольняють свою
потребу в активній діяльності.
Результатом виховання дошкільнят засобами казок стає те, що у малят
формуються особистісні якості. Це передусім автономність, яка дозволяє дітям,
не соромлячись, висловлювати свою думку. Також формуються активність, яка
спонукає дітей у колективі до володіння ініціативою та соціальна
компетентність, які складаються з компонентів: мотиваційного — потреба у
прояві стосовно до інших дітей уваги, співчуття, доброзичливості; когнітивного
— пізнання іншої людини, намагання зрозуміти потреби та особливості її
характеру; поведінкового — пов'язаного з вибором адекватної ситуації,
способів спілкування, поведінки.
Зубова Валентина Володимирівна та Матвієнко Аліна Олександрівна
пропонують до уваги батьків консультацію на тему:
"Казка в житті дитини"
Казка як елемент культури, передусім її естетичної складової, та як
феномен вітчизняної народної етнопедагогіки має неоціненне значення в
сучасній педагогічній практиці і є багатогранним матеріалом у становленні
естетичної культури, формуванні здібностей і загальному розвитку особистості.
Казка — могутній засіб виховання, що відображає ментальність українського
народу, «відтворює історичне тло, на якому формувалася і деформувалася
національна самосвідомість мас», вводить «в ситуації емоційного
співпереживання, виховує естетичний ідеал» (Б. Ступарик).
Будь-яка казка орієнтована на соціально-педагогічний ефект: вона
навчає, виховує, попереджає, спонукає до діяльності і навіть лікує. Виховання
засобами казки особливо впливає на становлення духовного світу
особистості у дошкільному дитинстві. Казка створює умови для формування
внутрішньої потреби малят у неперервному вдосконаленні й реалізації своїх
можливостей. Навчити дітей глибоко, естетично повноцінно сприймати казку,
осмислювати, міркувати над її психологією, філософією, співвідносити почутий
(чи самостійно виконаний) текст казки з власними уявленнями і цінностями —
головне завдання виховання казкою.
Вічним і невичерпним джерелом народної мудрості називав казки
В. Сухомлинський. Він зазначав, що у створених
казках, особливо яскраво «виявляються характер народу, обличчя народу, його
думи і сподівання, моральні ідеали».
Казка є ефективним засобом розвитку пізнавального інтересу до роботи. Вона
для дитини дошкільного віку є чимось реальним, тим, що допомагає їй в
доступному обсязі пізнавати дорослий світ почуттів та переживань. Герої казок
працюють, тим самим приваблюючи дитячу увагу до основного змісту життя
людини — праці. Це продукт дорослої творчості для дітей.
Слід звернути увагу на те, що казка задовольняє головні потреби дітей
дошкільного віку. По-перше, казкові герої є самостійними, самодостатніми, а
це те, про що мріють малята. Отже, задовольняється одна з головних потреб
дітей — бути самостійними.
По-друге, казкові персонажі переборюють будь-які труднощі,
найнеймовірніші перешкоди, перемагають найлютіших ворогів (Змія Горинича,
Бабу Ягу, Кощія, Зміючку тощо). Отже, задовольняється ще одна загальна
потреба дошкільнят, яка в їх уяві надає людині всемогутність, —
компетентність.
По-третє,
діти постійно прагнуть до активності. А головні герої казок (Котигорошко,
Кирило-Кожум'яка, козак Мамалиґа, солдат, Телесик, пан Коцький тощо)
перебувають у постійній дії. Будучи під впливом розвитку сюжету казки, діючи
у своїх фантазіях разом з казковими персонажами, діти задовольняють свою
потребу в активній діяльності.
Результатом виховання дошкільнят засобами казок стає те, що у малят
формуються особистісні якості. Це передусім автономність, яка дозволяє дітям,
не соромлячись, висловлювати свою думку. Також формуються активність, яка
спонукає дітей у колективі до володіння ініціативою та соціальна
компетентність, які складаються з компонентів: мотиваційного — потреба у
прояві стосовно до інших дітей уваги, співчуття, доброзичливості; когнітивного
— пізнання іншої людини, намагання зрозуміти потреби та особливості її
характеру; поведінкового — пов'язаного з вибором адекватної ситуації,
способів спілкування, поведінки.
|